ФорумФорум  КалендарКалендар  ДопомогаДопомога  ПошукПошук  Список користувачівСписок користувачів  ГрупиГрупи  ЗареєструватисьЗареєструватись  ВхідВхід  

Частка | 
 

 Наголос та вимова слів

Попередня тема Наступна тема Донизу 
АвторПовідомлення
Lana
Адміністратор
Адміністратор
avatar

Сообщения : 175
Корейчики : 388
Камсаамніда : 28
Дата регистрации : 03.08.2014
Откуда : Україна

СтворюватиТема: Наголос та вимова слів   Нд 4 Січ 2015 - 6:39

Наголос та вимова слів


Правильний наголос у словах 1 :
 
Правильний наголос у словах 2 :
 

_________________
Міно: - Я такий щасливий, - мрійливо. - У мене є група, ми дебютували, тепер якась графоманша пише про мене фанфик. Не життя, а пісня.
T.O.P: - Угу, - звів брови, покосившись на нового товариша і тепер колегу. - Подивимось, що ти заспіваєш після дебюту в першому її фанфику.

T.O.P.L.A.N.A
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://clubfate.ukrainianforum.net
Lana
Адміністратор
Адміністратор
avatar

Сообщения : 175
Корейчики : 388
Камсаамніда : 28
Дата регистрации : 03.08.2014
Откуда : Україна

СтворюватиТема: Re: Наголос та вимова слів   Нд 4 Січ 2015 - 6:39

В українській мові є правила акцентуації, які поширюються на певні групи слів:

– дієслова вести́, нести́ і под. мають наголос на останньому складі, слово бути в інфінітиві та у формах майбутнього часу – на першому, а в минулому часі одн. (жін. та сер. р.) й мн. – на останньому (бу́де, бу́дуть, була́, були́ тощо);

– іменники на -ання наголошуються, як їх твірні дієслова (розв’яза́ння, планува́ння тощо); у двоскладових іменниках наголошується останній склад (знання́, звання́ тощо);

– абстрактні іменники на -ин-а, утворені від прикметників, мають наголос на останньому складі (величина́, новина́ тощо);

– географічні назви на -щин-а, -чин-а мають такий наголос, як і слова, від яких вони утворені (Ки́ївщина, Доне́ччина);

– відіменникові та віддієслівні іменники з префіксами ви-, від-, за-, на-, над-, об-, пере-, під-, по-, при-, про-, роз-, мають наголос здебільшого на префіксах (за́хід, ро́зстріл, за́тишок, пере́біг, при́повідка тощо); винятки розгро́м, зачи́н, набі́р;

– переважна більшість іменників у множині має наголос на закінченні (листки́, сторінки́ тощо);

– однаково наголошуються слова такого типу творення, як аристокра́тія, демокра́тія; діало́г, катало́г тощо; числівники одина́дцять, чотирна́дцять, п’ятдеся́т, шістдеся́т тощо; більшість слів однакового типу творення мають різний наголос, напр.: вимика́ч, шука́ч і вини́щувач, випро́стувач; міліме́тр, кіломе́тр і баро́метр, термо́метр тощо.

- в українській мові в словах, що складаються з трьох і більше складів, наголос ставиться на третій склад від кінця: бачення, рішення, байдуже, весело, відродження, схрещений, оголошення. Такий наголос називається дактильним. Цей тип наголошування можна спостерігати в іменниках з абстрактним значенням, які творяться за допомогою суфікса -ощ(і): мудрощі, радощі, прикрощі, хитрощі, труднощі, грубощі, крайнощі, нутрощі, пахощі.

- Займенники той, цей у родовому відмінку однини мають наголос на закінченні — того, цього. А коли їх уживають із прийменниками, то наголошують на першому складі: до (після) того (цього).

_________________
Міно: - Я такий щасливий, - мрійливо. - У мене є група, ми дебютували, тепер якась графоманша пише про мене фанфик. Не життя, а пісня.
T.O.P: - Угу, - звів брови, покосившись на нового товариша і тепер колегу. - Подивимось, що ти заспіваєш після дебюту в першому її фанфику.

T.O.P.L.A.N.A
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://clubfate.ukrainianforum.net
Lana
Адміністратор
Адміністратор
avatar

Сообщения : 175
Корейчики : 388
Камсаамніда : 28
Дата регистрации : 03.08.2014
Откуда : Україна

СтворюватиТема: Re: Наголос та вимова слів   Нд 4 Січ 2015 - 6:42

смієшся - тре казати смієсся
грається - треба граєцця
молотьба — [молод'ба]
вокзал — [воґзал]
безжурний — бе[ж:]урний
качці — ка[ц':]і
з жару — [ж(inlove) ару
вітчизна — ві[ч:]изна
світ — [с'в']іт
свято — [с'в']ято
цвях — [цв']ях
це свистячих переважно стосуєтьбся
і як праивло саме ц і с
глухих

_________________
Міно: - Я такий щасливий, - мрійливо. - У мене є група, ми дебютували, тепер якась графоманша пише про мене фанфик. Не життя, а пісня.
T.O.P: - Угу, - звів брови, покосившись на нового товариша і тепер колегу. - Подивимось, що ти заспіваєш після дебюту в першому її фанфику.

T.O.P.L.A.N.A
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://clubfate.ukrainianforum.net
Charmy
Адміністратор
Адміністратор
avatar

Сообщения : 316
Корейчики : 532
Камсаамніда : 74
Дата регистрации : 14.08.2014

СтворюватиТема: Re: Наголос та вимова слів   Нд 4 Січ 2015 - 6:58

Часом від наголосу змінюється або лексичне значення, або форма слова
наприклад:
села: сЕла - множина, селА - родовий відмінок однини (нема чого), так само весни,
зАмок і замОк - то відомий приклад
пОділ - від ділитися, ПодІл - від діл, на долі ()
вИгода- Те, що дає добрі наслідки, якийсь прибуток, користь.
вигОда - Зручність у чомусь, сприятливі умови
Атлас (географічний) і атлАс (тканина)

У ряді дієслів з допомогою наголосу розрізняється недоконаний і доконаний вид. Наприклад: відкликАти - відклИкати, перемірЯти - перемІряти, підсипАти - підсИпати, пізнаЮ - пізнАю.

Наголос багатьох іменників жіночого роду з суфіксом -к(а) у формах множини переходить на закінчення: гОлка - голкИ, кАчка - качкИ, лОжка - ложкИ, мИска - мискИ, лАстівка - ластівкИ.

В українській мові рідкісні випадки, коли службове слово приймає на себе наголос, залишаючи самостійне без наголосу: раз пО раз, нА ніч, зО два.
Службові слова, в яких є два і більше складів, мають свій наголос. Виразний він у частках: хібА, невжЕ, наврЯд, мовлЯв, егЕж, авжЕж, отО, якрАз, бодАй. Також у сполучниках: затЕ, протЕ, однАк, якщО, якбИ, немОв, нехАй. Однак у пришвидшеному темпі мовлення сполучники або, адже, але, ані, аніж виступають лише з побічним наголосом, який переходить на початковий склад.

Найчастіше порушують наголос у словах новИй, вИпадок, серЕдина, ненАвисть, текстовИй, фаховИй, дрОва, кУрятина, живОпис, Олень, рЕшето, спИна, сЕрдити, злЕгка, новИй, товстИй, фартУх, фенОмен, черговИй (не згідна. бо учень чергОвий, а черговий - це наступний), оптОвий, квартАл, пІна (кошмар)

Слово випадок у літературній мові завжди мало і має тільки один наголос — на першому складі. Воно належить до цілої низки подібних щодо творення слів з наголосом на префіксі ви-: вибалок, виняток, виросток, виселок, висновок тощо. Отже, наголос випадок неприродний для української мови. Слово ненависть, а також усі похідні від нього (ненависний, ненавидіти, ненавиджу й ін.) у літературній мові мають наголос на складі -на-. Цей наголос природний для всієї території України, уживаний у поетів, що репрезентують різні говори нашої мови (Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, М. Вінграновський та ін.): «Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив» (Леся Українка); «Я ненавиджу рабства кайдани» (П. Грабовський).

Хоч в множині островИ, дерЕва, жінкИ, але два Острови, три дЕрева, чотири жІнки



беремО
бОвтати
БОг, мн. богИ
бОсий
булА, булО, булИ
валовИй
везтИ (ввезтИ)
вербА
веретЕно
вестИ (ввестИ)
вИпадок
вирАзний
візнИк
вІльха
вісімдесЯт
вітчИм
ГарасИм (ГерасИм)
гостЕй
граблІ
держАвницький
дОшка
дрОва
зАлоза
ідемО
імпЕрський
КвАша (прізвище)
кИдати
кИшка
кінчИти
клеЇти
КовАль (прізвище)
кОлесо
кОлія
контрактОвий
корОмисло
кОсий?????????????????
котрИй
КравЕць (прізвище)
крАсти, крАду
крОїти
кропивА
кУрятина
кухОнний
легкИй
льодовИй
малИй
металУргія
ненАвидіти
ненАвисний
ненАвисть
нестИ(внестИ)
новИй
обрУч
ознАка
Олень
осокА
отАман
парАліч
пАсти
пенЯ
перчИти
петлЯ
ПокрОва
ПолтАвщина
порядкОвий
предмЕт
прИятель
пУрхати
рЕмінь
рЕшето
рИнковий
рідкИй
сЕрдити
серЕдина
сирОватка
сімдесЯт
слабИй
смАк, р. відм. смАку
старИй
твердИй
текстовИй
терезИ
тіснИй
тОвпитися
товстИй
той, тогОо, до тОго
тонкИй
Успіх
фартУх
фахоИй
фенОмен
хапАти
цИган
час, р. відм. чАсу
черкАти
черпАти
черствИй
чЕрствіти
шлях, р. відм. шлЯху
щИпці
Яловичина
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача
Charmy
Адміністратор
Адміністратор
avatar

Сообщения : 316
Корейчики : 532
Камсаамніда : 74
Дата регистрации : 14.08.2014

СтворюватиТема: Re: Наголос та вимова слів   Нд 4 Січ 2015 - 6:59

– наголошування слів, форм слів, відповідники яких у російській мові або в діалектному мовленні мають відмінні наголоси (ки́дати, нови́й, ви́падок, віднести́,);

Зверніть увагу! Саме за допомогою наголосу розрізняють особові імена по батькові та прізвища, що мають спільний корінь: Григорович – Григорович, Максимович – Максимович, Прдкопович – Прокопович, Юхимович – Юхимович

Зміна наголосу в заперечних займенниках, що в непрямих відмінках уживаються з прийменниками, впливає на значення слова: ні з кИм (немає з ким) – нІ з ким (із жодною людиною); ні за щО (немає за що) – нізАщо (ні за яку ціну).


Часто за допомогою наголосу розмежовують прикметники і дієприкметники. Найбільше зафіксовано таких графемно однакових слів із суфіксом -ен(ий): прикметники мають наголос на суфіксі, а дієприкметники — на корені: вáрений ‘дієприкметник пас. минулого часу до варити’ (вáрений у власному соку) і варéний ‘одержаний унаслідок варіння’ (варéна картопля). За таким самим зразком утворилися омографічні пари пéчений — печéний, сýшений — сушéний, тóвчений — товчéний.


На початок Донизу
Переглянути профіль користувача
Charmy
Адміністратор
Адміністратор
avatar

Сообщения : 316
Корейчики : 532
Камсаамніда : 74
Дата регистрации : 14.08.2014

СтворюватиТема: Re: Наголос та вимова слів   Нд 4 Січ 2015 - 6:59

Подвійний наголос

алфáвíт, дóговíр, зокрéмá, мáбýть, тáкóж, я ́снúй, весня ́нúй, бáйдýже, пéрвíсний (в цих словах лексичне значення не міняється)
байдуже, зАвждИ, корисний, мабуть, первісний, помилка, простий, вИсІти, дОговІр, ЖАлО, мИлитИ,



Омографи
Від цих слів принципово відрізняються такі пари, де, як видається на перший погляд, те саме фонетичне співвідношення супроводжується диференціацією значень, а також відмінностями у словотворенні, слововживанні тощо. Тут уже йдеться про омографи, тобто про різні слова, які випадково збігаються за написанням в українській мові.
Омографи можуть виникнути в результаті семантичного розщеплення варіантів того самого слова. Напр., у сценічному мистецтві вживають слово харáктерний — ‘властивий певному народові, епосу, суспільному середовищу’: харáктерний танець. З ремаркою розм. словник подає і друге значення цього слова ‘який має твердий, вольовий характер // Який має важкий, сердитий, упертий характер’, пор.: характерний хлопець.
Характéрний — ‘властивий певній особі, предмету, явищу або ряду осіб, предметів, явищ’: характéрне явище, деталь, поведінка, жест, тон.
У той самий спосіб виникли омографи госпóдарський — ‘належний, властивий господарю’ (госпóдарський реманент, хист, талант) і господáрський — ‘який стосується господарства’ (діяльність, механізм, операції, товари); деревúна — ‘одне дерево’ (Серед поля росла деревúна) і деревинá — ‘матеріал з дерева, що йде на будівництво та різні вироби’ (заготівля деревинú). Здебільшого омографічні пари утворюють слова з власних мовних ресурсів: нáзваний ‘дієприкм. пас. мин. ч. до назвати’ (він був нáзваний на часть батька) і назвáний ‘який не перебуває в родинних зв’язках, нерідний’ (назвáна мати, брат, сестра, батько); похíдний ‘який стосується походу’ (похíдне спорядження) і похіднúй ‘утворений з іншого похідного (лінгв. похіднé слово, мат. похіднá функція); лю΄ дський ‘гуманний, людський’ (лю΄ дське ставлення до тварин) і людськúй ‘властивий людині; належний людині’ (людськé суспільство, мозок); переноснúй ‘який можна переносити з місця на місце’ (переноснúй телефон, магнітофон) і перенóсний ‘непряме значення слова’ (перенóсне значення); вíдомість ‘список, документ’ (екзаменаційна вíдомість) і відóмість 1) ‘популярність; 2) ‘дані про щось’ (всесвітня відóмість; ніяких відóмостей про когось); птáшник ‘доглядач птахів’ (досвідчений птáшник) і пташнúк ‘приміщення для птахів’ (полагодити пташнúк); зимíвник ‘той, хто залишається зимувати де-небудь з певною метою’ (зимíвники повернулися з Арктики) і зимівнúк ‘приміщення для зимування бджіл’ (бджоли
залетіли у зимівнúк); зáпал ‘азарт, пристрасть, завзяття’ (молодечий зáпал) і запáл ‘пристрій для запалювання вибухової речовини’ (гарматний запáл); зáв’язка ‘те, чим зав’язують що-небудь (стрічка, мотузок, шнурок)’ (шовкова зáв’язка) і зав’я΄ зка (цікава зав’я΄ зка); óчко ‘вічко’ (дитина заплющила праве óчко) і очкó ‘бали у спорті’ (зарахували одне очкó).
Щодо частиномовного поділу, найбільше омографів серед прикметників та іменників (приблизно в однаковій пропорції), менша кількість омографів-прислівників (нíде — немає де, нідé — в жодному місці; нíзвідки — немає звідки, нізвíдки — з жодного місця; нíколи — немає часу, нікóли — у жодний час; нíкуди — немає куди, нікýди — в жодне місце; нíяк — немає як, нія΄ к — жодним способом; я΄ кось — невідомо як, як-небудь, якóсь — одного рáзу, колись; зáраз — негайно, цієї ж миті, зарáз — за один раз) та займенників (нíкого — немає кого; нікóго — жодної людини; нíкому — немає кому; нікóму — жодній людині; нíким — немає ким; нікúм — жодною людиною; нíчого — немає чого; нічóго — жодної речі, факту; нíчому — немає чому; нічóму — жодному предмету; нí з кого — немає з к кого; ні з кóго — з жодної людини; нí з ким — немає з ким; ні з кúм — з жодною людиною; нí на кому — немає на кому; ні на кóму — на жодній людині; нí до чого — немає до чого; ні до чóго — марно, до жодного предмета; нí з чим — немає з чим; ні з чúм — з жодним предметом, нí на чому — немає на чому; ні на чóму — на жодному предметі).
Зовсім мало омографів-дієслів: розхóдитися ‘іти в різні боки’ (час розходитися) і розходúтися 1) ‘захопитися ходінням; 2) ‘відчути збудження, розбурхатися’: 1) ‘розходúтися туди-сюди; 2) ‘не дати комусь розходúтися); твéрдити ‘запевняти’ (твéрдити із впевненістю) і твердúти ‘повторювати’ (нудно твердúти); торóчити ‘верзти, говорити те саме’ (торóчити нісенітниці) і торочúти ‘висмикувати нитки із тканини’ (торочúти край сорочки), сíяти ‘кидати зерна, насіння у землю’ і сія́ти ‘випромінювати світло, світитися’.


При збігові різних за значенням іменників, що мають однаковий фонемний склад у певних формах (наприклад, у множині), за допомогою наголосу можна диференціювати семантику, пор.: рýчки ‘маленькі руки’ (у род. відм. — рýчок) і ручкú 1) ‘письмове приладдя’ і 2) ‘частина предмета, за яку держать або беруть рукою’ (у род. відм. — ручóк); óбрази (мн. від óбраз 1) ‘зовнішній вигляд когось, чогось і 2) ‘зображення одного явища через інше’), обрáзи (мн. від обрáза ‘зневажливе висловлювання, негарний вчинок, спрямовані проти когось’) і образú (мн. від óбраз ‘ікона’); лáпки ‘ноги у тварин’ (у род. відм. — лáпок) і лапкú ‘значки для виділення прямої мови, цитат’ (у род. відм. — лапóк); рíжки ‘роги у тварин’ (у род. відм. — рíжок) і ріжкú ‘музичні або сигнальні труби’ (у род відм. — ріжкíв); стáрці ‘люди похилого віку’ і старцí ‘жебраки’; окрýги (мн. від окрýга ‘навколишня місцевість’, у род відм. — окрýг) і округú (мн. від óкруг ‘частина держави, що виокремлюється в осібну територіальну одиницю’); бáли (мн. від бал ‘одиниця виміру’) і балú (мн. від бал ‘бенкет’); кóзли (вжив. тільки у множині) 1) ‘сидіння для погонича у бричці’ і 2) ‘підставка для різання дров, будівельних робіт’ тощо і козлú (мн. до козéл ‘цап’).

Спостереження над мовною практикою свідчать, що часом мовці не відчувають різниці у значеннях слів шкóда і шкодá. Перше слово — багатозначне: 1) присудкове слово, означає небажання віддавати щось кому-небудь; втрачати; споріднене слово — шкодувати (небажання поділитися чимось): мені шкóда віддавати цю книгу; 2) іменник, що означає ‘спричинити якесь зло, неприємність’; похідні слова: шкодити, нашкодити, зашкодити, Таку шкóду наробив!; 3) присудкове слово, що означає жаль, співчуття до кого-небудь, смуток: матері кожної дитини шкóда. Шкодá — присудкове слово, що означає невдоволення з приводу чогось, тактовне виявлення незадоволення, незгоди, неможливості щось зробити. Напр.: — Пішли на екскурсію! — Шкодá, але я дуже зайнятий.


Потребують розрізнення слова тéрен ‘рослина, плоди цієї рослини’ (кущі тéрену, чорний тéрен) і терéн ‘територія, місцевість’ (на терéнах України); прóшу (вигук, синонім до будь ласка) і прошý (дієслово 1-ої особи однини теп. часу); лíкарський — прикметник до лікар (лíкарська таємниця, дільниця, порада) і лікáрський ‘який має лікувальні властивості (лікáрські рослини, залежність, алергія). Омографи вúгода ‘користь’ (мати вúгоду) і вигóда ‘зручність’ (квартира з усіма вигóдами) мають похідні: вúгідний контракт і вигíдний маршрут.
Наголос також слугує для розрізнення значень іменників середнього роду у таких омографічних парах: об’є΄ днання ‘організація. товариство’ і об’єднáння ‘дія за значенням об’єднувати’; з’єднáння ‘дія за значенням з’єднувати’ і з’є΄ днання ‘військова одиниця’; рéчення ‘синтаксична мовна одиниця’ і речéння ‘сполучення слів, що становлять короткий вираз’; вáрення ‘дія за значенням варити’ і варéння ‘зварені у сиропі фрукти’; кóпчення ‘дія за значенням коптити’ і копчéння ‘копчений продукт’; сáпання ‘сопіння’ і сапáння ‘дія за значенням сапати’; видáння ‘друкована продукція’ і видання΄ ‘дія за значенням видавати’.

Із сучасних запозичень-омографів звернімо увагу на такі: консервáторський ‘належний консерваторові’ (консервáторська ідеологія) і консерватóрський ‘який стосується консерваторії’ (консерватóрська освіта, приміщення, викладач); рефлéкторний ‘який стосується рефлектора (телескопа або обігрівача), відбивний’ (рефлéкторний ефект) і рефлектóрний ‘який відбувавається мимохіть, спричинений рефлексом’ (рефлектóрний спазм).
Новітню систему освіти поповнили терміни магістр, магістратура. Похідні від цих слів в українській мові виявилися омографічними. Так, магíстерськими (від магістр) можуть бути диплом, мантія, а от магістратура (розм. магістéрка) спричинила появу прикметника магістéрський, який сполучається з іменниками навантаження, приміщення, дослідження.
Паронімічні іменники áдрес — адрéса своїми похідними утворили омографічну пару áдресний ‘який має на увазі конкретні особи, установи’ (áдресна допомога) і адрéсний ‘стосується адреси’ (адрéсний стіл, бюро).
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача
Спонсируемый контент




СтворюватиТема: Re: Наголос та вимова слів   

На початок Донизу
 

Наголос та вимова слів

Попередня тема Наступна тема На початок 
Сторінка 1 з 1

Права доступу до цього форумуВи не можете відповідати на теми у цьому форумі
Реліз-група ClubFATE :: ПРОЕКТИ ClubFATE: ПЕРЕКЛАДИ, СУБТИТРИ, ОЗВУЧУВАННЯ та ін. :: ПРОЕКТИ ClubFATE: ПЕРЕКЛАДИ, СУБТИТРИ, ОЗВУЧУВАННЯ та ін. :: Технічний-